Свято-Миколаївський собор, м.Бердичів
 
     
 
 

Церковь - это Дом Божий, в котором мы находим и приобретаем спасение...

В современном мире наблюдается утрата духовных ценностей и православных традиций. Согласно социальной концепции церкви, СМИ имеют великую роль в жизни каждого человека. Мы узнаем что-то интересное для себя из разных источников: из газеты или журнала, с телевидения или "Всемирной паутины". По этому, чтобы призвать и направить человека на путь спасения, мы идем в ногу со временем и создаем этот проект...

Новости

Вознісся Ти у славі, Христе Боже наш…

Дев’ятого червня православні з піднесенням і хвилюванням зустріли свято Вознесіння Господнього. Впродовж сорока днів після Світлого Христового Воскресіння звучали пасхальні піснеспіви. Напередодні, на вечірньому Богослужінні, вони змінилися, і з’явився легкий смуток… Але день Вознесіння Господнього має і велику радість. Люблячи нас, Господь зійшов із небес, воплотився і став людиною, і віддав Своє життя на хресті, і Вознісся на небо заради нас, щоб просвітити весь світ світлом пізнання… Під час Божественної Літургії у Свято-Миколаївському соборі м. Бердичева згадували спокутний подвиг, звершений Господом заради нашого спасіння, і ту чудову подію, котра стала завершенням Його земного життя…

З самого ранку до головного храму міста потягнулися парафіяни. Задовго до початку служби у Свято-Миколаївському соборі зібралися люди поважного віку, молодь та батьки з маленькими дітьми. Віруючі все підходили і підходили – усміхнені, ошатно одягнені. Святкове Богослужіння звершив клірик Свято-Миколаївського собору протоієрей Зіновій Ромах. Світлими і натхненними були обличчя віруючих, які молилися за Божественною Літургією. Біле облачення священнослужителів, білі хустки на жінках, білі квіти… Вознесіння Господнє – сяюче сліпучим світлом завершення земного життя Христа Спасителя.

На сороковий день після свого Воскресіння Христос зібрав апостолів в Єрусалимі і, провівши з ними прощальну бесіду, вийшов із міста та попрямував на гору Єлеонську. Там, піднявши руки, благословив їх, а потім відступив і Вознісся на небо. Учні продовжували вдивлятися в білі хмаринки. У цей час з'явилися два Ангели в сяючих шатах і промовили: «Мужі Галілейські! Чого ж ви стоїте і дивитесь на небо? Оцей Ісус, Який Вознісся від вас на небо, знову прийде на землю в такий же спосіб, в людській плоті, як ви бачили Його під час Вознесіння на небо». Після цього учні Ісуса Христа повернулися в Єрусалим з великою радістю. Вони переродилися за ці 40 днів, перебуваючи з Христом від Воскресіння до Вознесіння. Всі вони залишилися в Єрусалимі й чекали сходження Святого Духа…

«Кожний крок Спасителя на землі був зроблений, щоб наблизити людину до Бога, землю – до Неба, щоб показати шлях до спасіння, – звернувся до молільників зі словами проповіді протоієрей Зіновій Ромах. – Озирніться на своє життя! Ми працюємо, звершуємо різні справи і часто думаємо, що так продовжуватиметься нескінченно, але  не помічаємо, що нас покидають сили, і настає час, коли маємо пожинати плоди своєї праці. І не замислюємося про вічність душі. Добре, коли ми творимо в нашому житті, адже часто й руйнуємо. Людина народжена, щоб жити з іншими, жити з народом. Бо так створив Господь, так благословив Господь… І сьогодні Всевишній учить нас, як жити і трудитися. Подія Вознесіння Господнього підводить до розуміння того, що чим ближче ми підходимо до Царства Небесного, тим більше  наближаємося до Бога. Спаситель розповів людям, що душа безсмертна. І Світле Христове Воскресіння є твердженням, торжеством нашої віри. Своїм Вознесінням на небо Син Божий відкрив нам шлях в Небесні обителі. Чи підемо ми ним – залежить від нас самих… Чому апостоли з радістю повернулися в Єрусалим? Різні питання навівали на них тугу, але разом із тим охопила й радість. Спаситель обіцяв їм послати Святого Духа, Який буде наставляти їх без Нього. Ісус Христос дав своїм учням останню настанову: «Ідіть і навчіть усі народи, хрестячи їх в ім'я Отця і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх, зберігайте все те, що я вам заповів, і я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця світу…» Христос Вознісся на Небо і сів праворуч Отця… І в день П'ятидесятниці зійшов на апостолів Дух Святий, і не тільки на них, а й на всіх віруючих». Священик згадав сказане Ісусом задовго до цих подій: «Не бійся, мале стадо. Бо Отець ваш благоволив дати вам Царство». Ці слова звучать для нас, як настанова. Ніщо на землі не проходить даремно. Кожен із нас має подумати про своє життя, адже кожний день – це боротьба за спасіння душі. Будемо ж думати про своє призначення на землі, поважати одне одного, любити і розуміти. Це є початок нашого спасіння».

Люди підносили свої молитви за рідних та близьких, знайомих і незнайомих, за всю країну. «Наш народ, – говорить прихожанка Ірина, – талановитий, працьовитий і гідний кращої долі. Дай, Боже, щоб усе встало на свої місця, щоб ми жили в мирі та спокої». Велику духовну радість відчувала Олена Гук: «Віримо та сподіваємося, що Господь почує нас і захистить від негараздів».

Цього святкового дня в храмі було особливо багато причасників, серце тішилося, що серед них – чимало діток та молоді. Наприкінці Богослужіння клірик Свято-Миколаївського собору протоієрей Зіновій Ромах  привітав усіх із святом великої надії, побажавши миру кожній людині, родині, нашому місту і всій Україні.

Возносячись на небо, Христос відкрив усім віруючим благодатний шлях до Отця Небесного. Господь не залишив нас, Він серед нас і біля серця кожного, хто прагне до Нього. Ісус знову прийде на землю у видимий спосіб, щоб судити живих і мертвих, які тоді воскреснуть.

Вікторія Кучерява, прес-секретар Бердичівського благочиння

   
   
   
   
   
   
   

Content Management Powered by CuteNews
Новости
menu 1
menu 2
Православный молодёжный центр
Приходы благочиния
Вопрос священнику
Галерея
Меценатам
 
Икона дня
Православный календарь
Вхід 

     
 
 
2011-2014